За даними ДержКомСтату індекс споживчих цін (індекс інфляції) в ЛЮТОМУ 2011 року становив – 100,9%
в порівнянні до грудня 2010 року – 101,9 %
про бухгалтерський облік коротко, просто і корисно
За даними ДержКомСтату індекс споживчих цін (індекс інфляції) в ЛЮТОМУ 2011 року становив – 100,9%
в порівнянні до грудня 2010 року – 101,9 %
За даними ДержКомСтату індекс споживчих цін (індекс інфляції) в січня 2011 року становив 101,0 %
Шановні жінки!
Вітаємо, Вас зі святом!
Бажаємо міцного здоров’я, гарного настрою, втілення мрій, щастя і любові!

«ДПА України прийнято накази, які набрали чинності з 28.01.11 (Офіційний вісник України, 2011, № 4 (28.01.2011)):
від 24.12.10 № 1009 «Про затвердження форм податкових декларацій збору за спеціальне використання води»;
від 24.12.10 № 1010 «Про затвердження форми Податкових декларацій екологічного податку»;
від 24.12.10 № 1018 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за користування радіочастотним ресурсом України»;
від 24.12.10 № 1019 «Про затвердження форми Податкового розрахунку збору за спеціальне використання лісових ресурсів»;
від 24.12.10 № 1026 «Про затвердження форми Податкової декларації зі збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну і теплову енергію, крім електроенергії, виробленої кваліфікованими когенераційними установками».
Регламентированные отчеты
Конфигурация “Бухгалтерский учет для Украины”
Конфигурация “Производство+Услуги+Бухгалтерия для Украины”.
Релиз IV квартал 2010 (1) от 17 января 2011 г. Прочитати решту цієї замітки »
За даними ДержкомСтату України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в грудні 2010 року становив – 100,8%
а в порівнянні до грудня місяця 2009 року – 109,1%
1С Бухгалтерия 7.7.
Типовая конфигурация “Бухгалтерский учет для Украины”, редакция 2.5
Релиз 7.70.280 от 11 января 2011 г.
Список изменений релиза 7.70.280 по сравнению с релизом 7.70.279. Прочитати решту цієї замітки »
ПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
27.09.2010 №21-1
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
20 жовтня 2010 р.
за N 955/18250
Відповідно до статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” ( 2464-17 ) та пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 N 1261 ( 1261-2007-п ), правління Пенсійного фонду України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити Порядок зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування або повернення їх платникам, що додається.
2. Департаменту надходження доходів (Литвиненко В.В.) та юридичному управлінню (Рябцева Т.Б.) подати зазначений Порядок для державної реєстрації до Міністерства юстиції України.
3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови правління В.М.Короневського.
4. Ця постанова набирає чинності з 1 січня 2011 року.
Голова правління Б.Зайчук
ЗАТВЕРДЖЕНО
Постанова правління Пенсійного фонду України
27.09.2010 N 21-1
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
20 жовтня 2010 р.
за N 955/18250
1. Цей Порядок розроблено на виконання статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування” ( 2464-17 ) (далі – Закон).
2. Цей Порядок визначає процедуру зарахування в рахунок майбутніх платежів або повернення платникам, на яких згідно із Законом ( 2464-17 ) покладено обов’язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок (далі – платники єдиного внеску), суми помилково сплаченого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок).
3. У випадку помилкової сплати суми єдиного внеску на відповідний рахунок управлінням Пенсійного фонду України у районі, місті або районі у місті (далі – орган Пенсійного фонду), відкритий в органах Державного казначейства України для їх зарахування, органом Пенсійного фонду здійснюється зарахування коштів у рахунок майбутніх платежів по тому самому виду платежу (рахунку) відповідно до встановленого розміру єдиного внеску, який повинен надходити на рахунок, на який було їх сплачено, в порядку календарної черговості виникнення зобов’язань платника з цього платежу.
4. Повернення коштів здійснюється у випадках:
До сум помилково сплачених коштів не включаються суми авансових платежів, сплачені відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону ( 2464-17 ).
5. Повернення коштів у випадках, передбачених пунктом 4 цього Порядку, здійснюється на підставі заяви платника, яка подається в довільній формі до органу Пенсійного фонду, в якому він перебуває на обліку як платник єдиного внеску.
У заяві обов’язково зазначаються: найменування (прізвище, ім’я, по батькові) платника, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ або ідентифікаційний номер (за наявності), причини повернення коштів, суми платежу, що підлягають поверненню.
До заяви платник обов’язково додає оригінал або копію розрахункового документа (квитанцію, платіжне доручення тощо), який підтверджує помилкову сплату коштів на рахунок органу Пенсійного фонду.
6. Орган Пенсійного фонду, одержавши від платника заяву, передбачену пунктом 5 цього Порядку, у строк не більше трьох робочих днів проводить перевірку викладених у ній даних. У разі необхідності орган Пенсійного фонду може вимагати від платника та його посадових осіб надання додаткових документів, інформації та пояснень.
У разі наявності в обліку органу Пенсійного фонду заборгованості зі сплати єдиного внеску або фінансових санкцій за іншими рахунками орган Пенсійного фонду повідомляє платника про можливість направлення коштів (або їх частки), зазначених у заяві, у першу чергу на погашення цих боргів.
Якщо платник погоджується з пропозицією про направлення помилково або надмірно сплачених коштів на погашення зазначеної заборгованості, їх перерахування здійснюються у порядку, визначеному пунктом 9 цього Порядку.
7. Орган Пенсійного фонду у термін не більше ніж три робочих дні з дня отримання заяви на підставі даних карток особових рахунків платників готує висновок за формою, наведеною у додатку 1, про повернення помилково сплачених коштів або про відмову в задоволенні заяви, про що платник повідомляється письмово, за підписом посадової особи органу Пенсійного фонду. У разі відмови в поверненні коштів у повідомленні, що надається (надсилається) платнику, зазначаються її причини.
Висновки реєструються в журналі обліку.
8. На підставі висновку, зазначеного у пункті 7 цього Порядку, у термін не пізніше ніж два робочих дні після його підписання орган Пенсійного фонду здійснює повернення помилково сплачених коштів з рахунку, на який їх було сплачено, шляхом оформлення розрахункових документів та направлення їх відповідним органам Державного казначейства України.
Органи Державного казначейства України на підставі розрахункових документів органів Пенсійного фонду перераховують кошти за належністю за рахунок поточних надходжень за день на відповідних рахунках органів Пенсійного фонду.
Повернення коштів здійснюється на рахунки платників єдиного внеску, відкриті в банках або органах Державного казначейства України, з яких вони надійшли. Платникам, які сплатили кошти готівкою, повернення коштів здійснюється на рахунки, зазначені ними у заяві.
9. Помилково сплачені суми єдиного внеску та/або фінансових санкцій на неналежний рахунок органу Пенсійного фонду, перераховуються шляхом оформлення органом Пенсійного фонду розрахункового документа про перерахування коштів на відповідний рахунок органу Пенсійного фонду за заявою платника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження такої заяви.
10. Повернення платникам єдиного внеску помилково сплачених коштів здійснюється органами Пенсійного фонду за рахунок поточних надходжень на рахунок органу Пенсійного фонду, на який сплачено кошти, що повертаються.
У разі неможливості здійснення повернення одноразово на загальну суму орган Пенсійного фонду здійснює повернення частковими сумами шляхом оформлення відповідних розрахункових документів.
У разі недостатності або відсутності на відповідному рахунку поточних надходжень коштів для здійснення повернення відповідний орган Пенсійного фонду направляє звернення за формою наведеною у додатку 2 для підкріплення коштами цього рахунку до головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві чи Севастополі (далі – головне управління). Головне управління на підставі звернення приймає рішення за формою наведеною у додатку 3 та оформлює розрахункові документи для перерахування на рахунок органу Пенсійного фонду необхідної суми коштів з відповідного рахунку, відкритого на ім’я головного управління в органі Державного казначейства. Зазначені розрахункові документи передаються для виконання Головному управлінню Державного казначейства України.
Головне управління Державного казначейства України на підставі розрахункових документів головного управління перераховує кошти єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій у межах поточних надходжень за день у цілому по регіону за відповідним видом платежу.
У разі недостатності або відсутності коштів на рахунку головного управління його підкріплення здійснюється на підставі рішення Пенсійного фонду України за формою наведеною у додатку 3 для перерахування коштів з відповідного рахунку, відкритого в Державному казначействі України для зарахування коштів єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій за відповідним видом надходжень, до розмежування цих коштів за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування. Підставою для прийняття рішення щодо підкріплення коштами є звернення головного управління за формою наведеною у додатку 2.
На підставі прийнятого рішення Пенсійний фонд України оформлює розрахункові документи на перерахування необхідної суми коштів відповідному органу Пенсійного фонду для здійснення повернення та надає їх до Державного казначейства України.
Державне казначейство України на підставі розрахункових документів Пенсійного фонду України до здійснення розмежування єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування перераховує кошти за належністю у межах поточних надходжень за день.
Директор департаменту надходження доходів В.В.Литвиненко
[stextbox id="download" caption="Завантажити"]Додатки до Порядку[/stextbox]
З 1 січня 2011 року набирає чинності Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року №2755-VІ (Голос України, 2010, 12, 04.12.2010 №229-230).
Пунктом 2 розділу XІX Податкового кодексу України визнано, що з 1 січня 2011 року Закон України «Про податок на додану вартість» втрачає чинність.
З метою визначення порядку справляння податку на додану вартість починаючи із 2011 року платникам ПДВ необхідно керуватися розділами І «Загальні положення», ІІ «Адміністрування податків, зборів (обов’язкових платежів), V «Податок на додану вартість»; ХІХ «Прикінцеві положення»; ХХ «Перехідні положення».
Відповідно до Прикінцевих положень Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI визнано такими, що втратили чинність:
з 1 січня 2011 року:
Закон України “Про акцизний збір” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 172);
Закон України “Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 2, ст. 10; 1999 р., N 41, ст. 374; 2003 р., N 23, ст. 149);
Закон України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 40, ст. 297 із наступними змінами);
Закон України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 82 із наступними змінами);
Закон України “Про ставки акцизного збору на деякі транспортні засоби та кузови до них” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 32, ст. 151; 1997 р., N 34, ст. 212; 1999 р., N 52, ст. 464; 2001 р., N 4, ст. 16; 2005 р., NN 17 – 19, ст. 267; 2007 р., N 3, ст. 31; 2009 р., N 18, ст. 246);
Закон України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі товари (продукцію)” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 42, ст. 201 із наступними змінами);
Закон України “Про плату за землю” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст. 360 із наступними змінами);
Закон України “Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 39, ст. 510 із наступними змінами);
Закон України “Про податок на додану вартість” (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156 із наступними змінами);
Закон України “Про фіксований сільськогосподарський податок” (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 5 – 6, ст. 39 із наступними змінами);
Закон України “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 8, ст. 32 із наступними змінами);
Закон України “Про економічний експеримент щодо стабілізації роботи підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 10, ст. 78);
Закон України “Про ставки акцизного збору на спирт етиловий та алкогольні напої” (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., N 23, ст. 180 із наступними змінами);
Закон України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (Відомості Верховної Ради України, 2001 р., N 10, ст. 44 із наступними змінами);
Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., N 37, ст. 308 із наступними змінами);
Закон України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 11, ст. 150 із наступними змінами);
пункти 4, 5, 7, 8, 81 і 82 розділу II “Прикінцеві положення”, додатки N 1 і N 2 до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (Відомості Верховної Ради України, 2008 р., N 27 – 28, ст. 253; 2009 р., N 16, ст. 223; 2010 р., NN 22 – 25, ст. 263, N 30, ст. 398);
Декрет Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року N 18-92 “Про акцизний збір” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 10, ст. 82 із наступними змінами);
Декрет Кабінету Міністрів України від 17 березня 1993 року N 24-93 “Про податок на промисел” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 19, ст. 208; 1995 р., N 16, ст. 111, N 30, ст. 229; 1996 р., N 45, ст. 237);
Декрет Кабінету Міністрів України від 20 травня 1993 року N 56-93 “Про місцеві податки і збори” (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 30, ст. 336 із наступними змінами);
Постанова Верховної Ради УРСР від 25 червня 1991 року N 1252-XII “Про порядок введення в дію Закону Української РСР “Про систему оподаткування” (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., N 39, ст. 511);
Постанова Верховної Ради України від 11 грудня 1991 року N 1964-XII “Про введення в дію Закону України “Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 11, ст. 151);
Постанова Верховної Ради України від 18 грудня 1991 року N 1997-XII “Про порядок введення в дію Закону України “Про акцизний збір” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 12, ст. 173);
Постанова Верховної Ради України від 21 лютого 1992 року N 2148-XII “Про ставки акцизного збору на окремі товари” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 21, ст. 298; 1993 р., N 20, ст. 214);
Постанова Верховної Ради України від 3 липня 1992 року N 2536-XII “Про введення в дію Закону України “Про плату за землю” (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 38, ст. 561);
Постанова Верховної Ради України від 22 грудня 1994 року N 321/94-ВР “Про введення в дію Закону України “Про Державний реєстр фізичних осіб – платників податків та інших обов’язкових платежів” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 2, ст. 11);
Постанова Верховної Ради України від 28 грудня 1994 року N 335/94-ВР “Про введення в дію Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 29, N 16, ст. 116);
Постанова Верховної Ради України від 15 вересня 1995 року N 330/95-ВР “Про порядок введення в дію Закону України “Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 40, ст. 298; 1996 р., N 41, ст. 197);
Постанова Верховної Ради України від 6 лютого 1996 року N 31/96-ВР “Про введення в дію Закону України “Про ставки акцизного збору та ввізного мита на тютюнові вироби” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 8, ст. 33);
Постанова Верховної Ради України від 23 березня 1996 року N 99/96-ВР “Про введення в дію Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 20, ст. 83, N 32, ст. 153, N 38, ст. 176);
Постанова Верховної Ради України від 7 травня 1996 року N 179/96-ВР “Про введення в дію Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на спирт етиловий та алкогольні напої” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 28, ст. 132);
Постанова Верховної Ради України від 24 травня 1996 року N 217/96-ВР “Про введення в дію Закону України “Про ставки акцизного збору і ввізного мита на деякі транспортні засоби та шини до них” (Відомості Верховної Ради України, 1996 р., N 32, ст. 152);
2) з 1 квітня 2011 року:
Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., N 4, ст. 28 із наступними змінами), крім пункту 1.20 статті 1 цього Закону, який діє до 1 січня 2013 року;
3) виключено;
4) з 1 січня 2018 року стаття 209 цього Кодексу.
3. У зв’язку з набранням чинності цим Кодексом припиняється відповідно до пункту 4 розділу XV “Перехідні положення” Конституції України дія:
з 1 січня 2011 року:
1) Указу Президента від 11 травня 1998 року N 453/98 “Про платників та порядок сплати акцизного збору”;
2) Указу Президента України від 28 червня 1999 року N 761/99 “Про впорядкування механізму сплати ринкового збору”.
Закон України від 23 грудня 2010 року №2857-VI «Про Державний бюджет України на 2011 рік» офіційно опублікований в газеті «Голос України» вiд 30.12.2010 №249 та набирає чинності з 1 січня 2011 року.
Статтею 7 зазначеного Закону встановлено, що податки і збори (обов’язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов’язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов’язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету – в частині податків і зборів (обов’язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів – у частині податків і зборів (обов’язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.
За даними ДержКомСтату України індекс споживчих цін (індекс інфляції) улистопаді 2010р. становив 100,3%, з початку року – 108,2%.
Базовий індекс споживчих цін (БІСЦ) у листопаді 2010р. становив 100,7%, з початку року – 107,2% (у листопаді 2009р. – 100,6%, з початку року – 114,1%).
БІСЦ та ІСЦ у 2010 році
(відсотків)
| Базовий індекс споживчих цін | Індекс споживчих цін | Базовий індекс споживчих цін | Індекс споживчих цін | |
| до попереднього місяця | до грудня попереднього року | |||
| січень | 100,8 | 101,8 | 100,8 | 101,8 |
| лютий | 100,8 | 101,9 | 101,6 | 103,7 |
| березень | 100,9 | 100,9 | 102,5 | 104,7 |
| квітень | 100,3 | 99,7 | 102,8 | 104,4 |
| травень | 100,2 | 99,4 | 103,0 | 103,7 |
| червень | 100,1 | 99,6 | 103,1 | 103,3 |
| липень | 100,2 | 99,8 | 103,3 | 103,1 |
| серпень | 100,6 | 101,2 | 104,0 | 104,3 |
| вересень | 101,5 | 102,9 | 105,5 | 107,4 |
| жовтень | 100,9 | 100,5 | 106,5 | 107,9 |
| листопад | 100,7 | 100,3 | 107,2 | 108,2 |
БІСЦ та ІСЦ у 2010 році
(у % до попереднього місяця)
БІСЦ та ІСЦ у 2010 році
(у % до грудня попереднього року)
